Про віск та Стрітенську свічку
За легендою, Бог послав на землю бджіл для допомоги людині як дар, тому і бджолині продукти вважаються даром Божим. Віск, як жодна інша речовина, здатний зберігати свої властивості протягом століть, тому що його витворила Бджола, найбільш працелюбна створіння у природі. Віск називають засобом спілкування людини з Богом.
Віск – бджолиний продукт, який виділяється восковими залозами робочої бджоли. Хімічний склад його достатньо складний і являє собою суміш більш ніж 300 сполук і мінеральних речовин. Основна складова бджолиного воску – складні ефіри, які утворюються під час взаємодії карбонових (жирних) кислот зі спиртами. Крім того, у воску містяться мінеральні речовини, смоли, прополіс, незначні домішки квіткового пилку, бета-каротин, вітамін А, ароматичні речовини і рослинні барвники. Колір воску має надзвичайно широку палітру, від блідо-жовтого, майже білого, до яскравого жовто-гарячого, червонявого, бурштинового, жовто-зеленого, світло- та темно-коричневого. За тривалого зберігання чистий віск вкривається сріблястим нальотом – це певна ознака того, що він натуральний і чистий. Під сонячними променями, при поліруванні натуральною тканиною або у разі нагрівання до +35…+40 ?С наліт зникає. Віск віддавна використовує людина.
З глибокої давнини людині відомі лікувальні властивості воску. В народній медицині віск застосовують для лікування таких захворювань, як запалення гайморових порожнин, астми, алергічної нежиті. Бджолиний віск ефективний як протизапальний засіб при лікуванні ревматичних і м'язових болів. Жування воску з медом застосовують при гаймориті та ангіні. Потрапивши до шлунку у невеликих кількостях, віск не перетравлюється, а діє як очисник, притягуючи до себе і виводячи з організму шкідливі шлакові речовини.
Споконвіку християнська церква та духовенство багато уваги приділяло медоносним бджолам, розведенню та утриманню їх при монастирях та святих обителях. Користуючись даром пасік, господарі найбільше цінували віск, який повністю йшов на виготовлення свічок. Світло запаленої воскової свічки – це символ правдивого Бога. Воскові свічки – це символ жертовного служіння Богу та людської молитви до нього. Стрітення Господнє (15 лютого) відзначається на 40-й день після Різдва Христового . На Стрітення освячують свічки з бджолиного воску, так звані «громниці», які бережуть для різних життєвих ситуацій. Їх ставлять перед іконами або перед вікнами під час грози, щоб уберегти дім від бурі, граду, грому, блискавки та пожежі.
Вчені стверджують, що горіння свічки з натурального бджолиного воску можна чудово використовувати для очищення житлових, робочих приміщень та самих себе. Іноді, щоб впоратись з несприятливим психологічним станом, достатньо мовчки на самоті посидіти поряд із запаленою свічкою. Вогонь свічки допомагає при різних захворюваннях, полегшуючи їх перебіг та прискорюючи одужання. Вважають, що віск має властивість накопичувати та зберігати інформацію. Саме тому рекомендують купити воскову свічку і самому її освятити на Стрітення. Після освячення ця свічка стаж стрітенською свічкою її власника.
Використана література: Журнал «Український пасічник» (№2(227), щомісячний науково-виробничий інформаційний масовий галузевий журнал пасічників України
.
